Кислоти у домашньому догляді, їх типи та рекомендації при використанні

Сьогодні косметика з кислотами — один із найпопулярніших трендів у домашньому догляді за шкірою. Вони здатні вирівняти текстуру, зменшити висипання, надати сяяння та омолодити. Проте неправильне використання може призвести до подразнень, сухості та навіть ушкодження захисного бар’єра. Тому важливо розуміти, які бувають кислоти, як правильно їх вводити у рутину та які правила безпечного використання радять дерматологи.

Косметика з кислотами - як вибрати і в чому різниця

AHA-кислоти (альфагідроксикислоти). До них належать гліколева, молочна, мигдальна, винна та лимонна кислоти. Вони працюють переважно на поверхні шкіри, відлущують ороговілий шар, вирівнюють тон і рельєф. Ідеально підходять для сухої та тьмяної шкіри, а також для профілактики вікових змін.

BHA-кислоти (бета-гідроксикислоти). Найвідоміша з них — саліцилова кислота. Завдяки жиророзчинним властивостям вона проникає глибоко в пори, розчиняє себум та запобігає утворенню комедонів. Рекомендована при жирній та проблемній шкірі з акне й чорними цятками.

PHA-кислоти (полігідроксикислоти). Вони діють м’якше за AHA, забезпечують зволоження й антиоксидантний ефект. Чудовий вибір для чутливої шкіри, яка не переносить агресивних відлущувальних засобів.

Комбіновані засоби. Багато сучасних формул поєднують кілька кислот для комплексного ефекту: одночасно оновлюють поверхню шкіри та очищають пори.

При виборі варто враховувати не лише тип шкіри, а й концентрацію кислоти. Для домашнього догляду оптимальними є засоби з низьким або середнім відсотком активних компонентів, тоді як високі концентрації застосовують лише професіонали.

Ключ до безпечного використання кислот — поступовість. Навіть якщо засіб здається «слабким», шкіра потребує адаптації.

1. Починайте з низьких концентрацій. Наприклад, з гліколевої кислоти 2–5% або саліцилової 0,5–1%.
2. Рідке використання на старті. Вводьте засіб 1–2 рази на тиждень, спостерігаючи за реакцією шкіри.
3. Поєднання з базовим доглядом. У дні використання кислот важливо забезпечити зволоження й відновлення бар’єра — кремами з керамідами, гіалуроновою кислотою, пантенолом.
4. Сонцезахист — обов’язково. AHA роблять шкіру більш чутливою до ультрафіолету. Використання SPF — золотий стандарт догляду, без якого кислоти можуть завдати шкоди.
5. Не комбінуйте одразу кілька кислот. Це часта помилка новачків: краще обрати один засіб і спостерігати за результатом.

1. Щоденне використання без адаптації.

Багато людей, прагнучи швидшого результату, наносять кислоти щодня. Це призводить до надмірного відлущування, виснаження рогового шару і втрати вологи. У результаті — подразнення, підвищена чутливість і навіть мікротріщини на шкірі. Дерматологи радять починати з 1–2 разів на тиждень, поступово збільшуючи частоту лише за умови гарної переносимості.

2. Поєднання з ретиноїдами або високими дозами кислої форми вітаміну С.

І ретиноїди, і аскорбінова кислота — досить потужні активи. Разом із кислотами вони можуть викликати сильне подразнення, почервоніння й відчуття печіння. Якщо використовувати їх одночасно, шкіра просто не встигає відновлюватися. Найбезпечніше розносити такі засоби по різних днях або наносити кислоти ввечері, а вітамін С вранці.

3. Використання після агресивного очищення чи скрабів.

Деякі намагаються посилити ефект, комбінуючи механічне відлущування (щітки, скраби з великими абразивами) із кислотами. Це небезпечно, адже пошкоджений верхній шар стає ще більш вразливим, і кислоти можуть спричинити мікропошкодження та запалення. Кислоти самі по собі є достатньо ефективними, тож додатковий «подвійний удар» не потрібен.

4. Ігнорування сонцезахисту.

Кислоти роблять шкіру більш чутливою до ультрафіолету. Якщо не використовувати SPF, ризик пігментації, куперозу й фотостаріння значно зростає. Навіть узимку та в похмурі дні захист потрібен, інакше весь ефект від кислот може звестися нанівець або дати зворотний результат.

5. Використання на пошкодженій чи запаленій шкірі.

Якщо є активні висипання або дерматологічні захворювання в стадії загострення, кислоти можуть лише погіршити ситуацію. Вони підсилюють запалення, викликають печіння та біль. У таких випадках перш за все потрібно відновити бар’єр, загоїти шкіру, і лише після цього обережно вводити кислоти.

Жирна та проблемна шкіра.

Основна мета догляду для цього типу — контроль вироблення себуму та очищення пор. Найкраще працюють BHA-кислоти, особливо саліцилова. Вона проникає у пори, розчиняє жир і запобігає утворенню комедонів, зменшує запалення та почервоніння. Додатково можуть застосовуватись м’які AHA-кислоти (наприклад, гліколева 5–7%), які покращують текстуру та освітлюють постакне. Важливо пам’ятати: жирна шкіра теж потребує зволоження, тому після кислотних засобів обов’язкові легкі креми чи флюїди з гіалуроновою кислотою або ніацинамідом.

Суха шкіра.

У цьому випадку головна проблема — нестача вологи та схильність до лущення. Тому агресивні кислоти можуть погіршити стан. Найбезпечніший вибір — молочна кислота, яка одночасно відлущує і зволожує, або мигдальна кислота, що діє м’яко та підходить навіть при легкій чутливості. Використовувати такі засоби краще 1–2 рази на тиждень, обов’язково поєднуючи їх із живильними кремами, що відновлюють бар’єр. Дерматологи радять уникати високих концентрацій гліколевої кислоти, оскільки вона може надто пересушити шкіру.

Чутлива шкіра.

Для цього типу характерні почервоніння, реакції на холод, тепло або навіть звичайні косметичні засоби. Тут доречні PHA-кислоти (наприклад, глюконолактон або лактобіонова кислота), які мають великі молекули, діють повільніше і не проникають занадто глибоко. Вони ніжно відлущують, одночасно зволожують і зміцнюють бар’єр. Вводити їх у догляд потрібно дуже обережно: спочатку 1 раз на тиждень, з обов’язковим тестом на невеликій ділянці.

Кислоти в догляді можуть бути корисними, але вони залишаються активними речовинами, які впливають на клітини шкіри. Якщо з’являється надмірна реактивність, це означає, що бар’єр пошкоджено або шкіра отримала занадто високе навантаження.

Ознаки, що вимагають перерви:

• виражене почервоніння та печіння, яке триває довше ніж 10–15 хвилин після нанесення;
• поява дрібних мікротріщин, лущення, мікроподряпин, що говорить про ослаблений роговий шар;
• різке посилення висипань (так звана «реакція загострення»), коли нові висипання з’являються після кожного застосування;
• набряк, свербіж чи висип у вигляді червоних плям — симптоми алергії.

Що рекомендовано у таких випадках:

1. Негайно припинити використання кислотних засобів. Це допоможе уникнути ще більшого подразнення.
2. Перейти на відновлювальний догляд: м’яке очищення без сульфатів, креми з керамідами, скваланом, пантенолом.
3. Уникати інших агресивних активів (ретиноїди, високі дози вітаміну С, механічні скраби) до повного відновлення.
4. Сонцезахист — без компромісів. У цей період шкіра особливо вразлива до ультрафіолету, тому потрібен SPF навіть у похмурі дні.
5. Якщо реакція не зникає протягом кількох днів — звернутися до дерматолога. Лікар може призначити протизапальні або заспокійливі засоби, а також допоможе правильно підібрати тип кислот у майбутньому.

Дерматологи наголошують: безпечне використання кислот — це баланс між активним відлущуванням і підтримкою бар’єра. Якщо шкіра дає сигнали дискомфорту, краще вчасно зробити паузу, ніж отримати тривале подразнення чи пігментацію.